11 лютого в Ужгородській публічній бібліотеці відбулася інтерактивна година медіаграмотності «Ланцюг інформації: від факту до маніпуляції» для студентів Ужгородський музичний фаховий коледж імені Д. Є. Задора. Учасники знайомилися з поняттям «медіа», вчилися розрізняти факти й інтерпретації, а також досліджували, як інформація може змінюватися під час передачі. Особливе зацікавлення викликала рольова гра «Ланцюг інформації», де студенти на практиці побачили, як новина поступово деформується, коли її переказують від людини до людини. Під час підсумкового кола кожен назвав свою «червону лампочку» — сигнал, який допоможе розпізнавати маніпуляції у медіа. Крім того, відбулися конкурси: • «Дай назву» — учасники створювали заголовки до текстів і переконалися, що саме заголовок може змінити сприйняття інформації. • «Стаття чи маніпуляція?» — студенти аналізували уривки й визначали, чи це об’єктивна інформація, чи маніпулятивний матеріал. • «Реклама чи новина?» — учасники вчилися розпізнавати приховану рекламу, яка маскується під інформаційні повідомлення. У підсумковому колі кожен студент назвав свою «червону лампочку» — сигнал, який тепер допоможе йому розпізнавати маніпуляції в медіа. Модератор заходу підкреслив: медіаграмотність — це не лише про інтернет чи новини, а й про наше щоденне життя, де важливо критично мислити, перевіряти джерела та усвідомлювати власну роль у поширенні інформації.
28 січня у межах проєкту «Пліч-о-пліч: Згуртовані громади» відбулася змістовна онлайн-зустріч між колективами Ужгородської публічної бібліотеки та Костянтинівська Центральна Міська Публічна Бібліотека. Працівники Ужгородської публічної бібліотеки представили ідеї популяризації бібліотеки у гумористичному та традиційному форматах, продемонстрували власні відеоролики з елементами гумору, які допомагають зробити бібліотеку більш сучасною та близькою до громади. Колеги з Костянтинівської бібліотеки поділилися досвідом використання платформи TikTok для популяризації бібліотеки, розповіли про формати, які працюють для молодіжної аудиторії та сприяють залученню нових відвідувачів. Ця зустріч стала прикладом ефективного обміну практиками: поєднання гумору та легкості з одного боку і сучасних соціальних мереж — з іншого.
22 січня в Ужгородській публічній бібліотеці відбувся для бібліотечних працівників. Захід провела Марина Сташина-Нейметі — досвідчена редакторка та тренерка Вікімарафону-2026 Сучасна бібліотека — це не лише сховище книжок, а й центр цифрової грамотності та відкритих знань. Саме тому тренінг мав на меті: • навчити бібліотекарів працювати з Вікіпедією як із глобальною енциклопедією; • показати, як бібліотечні фонди та локальні знання можуть стати частиною світового інформаційного простору; • сформувати практичні навички редагування, створення та перевірки статей. • Учасники ознайомилися з базовими принципами роботи Вікіпедії: • нейтральність викладу — уникнення оціночних суджень; • достовірність джерел — посилання на перевірені публікації та документи; • структура статті — правильне оформлення розділів, категорій та посилань. Марина Сташина-Нейметі поділилася власним досвідом роботи у Вікіпедії, розповіла про виклики та можливості платформи. Її поради допомогли учасникам зрозуміти, що редагування статей — це не лише технічна навичка, а й відповідальність перед читачами та спільнотою.
21 січня в Ужгородській публічній бібліотеці відбулася патріотична година, присвячена Дню Соборності України — «Єдина Україна: слово, що об’єднує». Захід став щирим простором для роздумів і спільного відчуття єдності. Модератор заходу представив історичну довідку, що окреслила шлях українського народу до незалежності та нагадала про силу слова як символу національної ідентичності. Присутні мали змогу побачити документальні кадри, які відтворюють важливі сторінки нашої історії — боротьбу, здобутки та прагнення до свободи. Особливу атмосферу створила участь студентів Ужгородського музичного фахового коледжу ім. Д. Задора. Молодь не лише долучилася до перегляду, а й активно висловлювала власні думки та емоції. Їхні слова стали доказом того, що патріотизм — це не лише пам’ять про минуле, а й відповідальність за майбутнє. «Єдина Україна» — це не лише назва події, а й нагадування про те, що сила нашої держави полягає в єдності, взаємній підтримці та любові до рідного слова.
Водохреще (Богоявлення) — християнське свято на згадку про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Його головним символом є освячена вода, що уособлює очищення, оновлення та Боже благословення.
Ужгородська публічна бібліотека знову стала осередком творчості та натхнення. У світлій і теплій атмосфері 23 грудня відбулося відкриття виставки дитячих різьбяних робіт, які створили учні приватної школи художньої різьби по дереву «Kinch-Art» та гуртка різьби по дереву приватного ліцею «Теобенд» під керівництвом вчителя різьби Віталія Кінча.
Свято розпочалося з урочистого слова директора КЗ «Ужгородська публічна бібліотека» Людмили Ленарт, яка підкреслила значення мистецтва як живої пам’яті та духовної опори для молодого покоління. Вона наголосила, що саме такі події допомагають дітям відчути себе частиною великої культурної традиції, а бібліотека стає місцем, де слово і мистецтво поєднуються в єдине джерело натхнення. Модератор заходу Андріана Гузак, звернулася до присутніх із теплими словами про силу мистецтва, яке єднає покоління, та про дерево як матеріал, що «пам’ятає руки майстра». Вона запросила учасників до хвилини мовчання, аби вшанувати тих, завдяки кому ми маємо змогу сьогодні творити й пам’ятати. Далі учні школи представили свої роботи. Вони щиро й натхненно розповідали про процес створення, про символи, які вкладали у кожен орнамент, і про те, як дерево стає мовою фантазії та пам’яті. Їхні слова звучали як маленькі історії — про красу природи, про казкові образи, про поєднання суворої геометрії й теплих фантазій. Не менш важливим було слово батьків, які поділилися своїми враженнями. Вони висловили вдячність учителю за терпіння, професіоналізм і любов до мистецтва, адже саме завдяки його підтримці діти змогли розкрити свої таланти. Для багатьох батьків ця виставка стала моментом гордості й радості, адже вони побачили, як їхні діти перетворюють дерево на справжні мистецькі образи. Кульмінацією заходу стало представлення майстра, засновника школи «Kinch-Art» — Віталія Кінча - члена Національної спілки художників України, лауреата премії імені Й. Бокшая та А. Ерделі. Його творчий шлях, численні виставки, майстер-класи та нагороди стали прикладом того, як любов до мистецтва може поєднувати традицію й сучасність, а твори майстра вже займають місце у приватних колекціях України та світу. Зворушливим акцентом стало те, що до слова майстра приєдналася його дружина Юлія Кінч. Вона щиро доповнила виступ чоловіка, підкресливши значення підтримки родини у творчому процесі. Її слова прозвучали як доказ того, що за кожним талантом стоїть міцна опора — любов, довіра й спільна праця. Присутні відчули, що саме ця єдність сім’ї додає сил і натхнення для нових звершень. Виставка завершилася теплими словами вдячності та побажаннями нових творчих звершень. Атмосфера заходу була наповнена світлом, щирістю й натхненням. Це було справжнє свято творчості — свято рук, що дарують дереву голос, і сердець, які зберігають його тепло.
